Юридична консультація

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Обов’язки з повернення грошових коштів (борги) можливо розділити на наступні види.

Основне зобов’язання (борг) – це зобов’язання, що виникає безпосередньо з укладених договорів або дій сторін зобов’язання (боржника і кредитора). Наприклад повернення суми (тіла) позики, кредиту, або відшкодування нанесених збитків.

Відсотки – це зобов’язання з виплати винагороди за користування коштами (позикою, кредитом).

Неустойка – це пеня, або штраф, визначені в укладеному договорі або встановлені діючим законодавством.

Основне зобов’язання – визначаються укладеним договором, або об’єктивними обставинами, які виникли в результаті дій сторін. Зобов’язання у тому числі з виплати відсотки не можуть бути зменшені судом під час стягнення боргу. Строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення боргу за зобов’язаннями складає три роки.

Неустойка – це відповідальність (санкція) за порушення, невиконання зобов’язань боржником. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Строк позовної давності при стягненні неустойки складає 1 рік.

Строк позовної давності може бути продовжуватись, перериватись і починатись заново. Сторонами може бути визначений більш тривалий строк позовної давності у договорі.

Якщо діюче законодавство або положення договору передбачають звільнення боржника від відповідальності за порушення умов договору, то це передбачає звільнення лише від сплати пені і штрафу, але не звільняє від виконання основного зобов’язання і виплати передбачених відсотків.

В Україні є публічні і доступні реєстри, з яких будь-яка людина може дізнатися інформацію про наявність боргів і судових спорів, судових рішень:

1. Єдиний реєстр боржників - https://erb.minjust.gov.ua.
2. Автоматизована система виконавчого провадження - https://asvpweb.minjust.gov.ua.
3. Сайт Судової влади України - https://court.gov.ua.
4. Єдиний державний реєстр судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua.
5. Додаток на телефоні «Дія».
6. Бюро кредитних історій.

1. В Єдиному реєстрі боржників - https://erb.minjust.gov.ua міститься інформація про те, чи здійснюються щодо боржника дії по примусовому виконанню майнових рішень, стягнення боргів по кредитах чи інших грошових зобов’язань. Вказані дані виконавця, номер телефону виконавця, і назва органу, який видав виконавчий документ.

Наявність інформації про боржника в Єдиному реєстрі боржників обмежує цього боржника в укладанні договорів на відчуження майна, яке підлягає реєстрації. Включення боржника до реєстру відбувається в момент відкриття виконавчого провадження. А виключення з реєстру боржників відбувається при закінчення виконавчого провадження; повернення виконавчого документа за заявою стягувача; в разі відмови стягувача від одержання майна, що підлягає передачі; або повернення виконавчого документа до суду.

2. Автоматизована система виконавчого провадження - https://asvpweb.minjust.gov.ua дозволяє отримати доступ до інформації про примусове виконання рішень у виконавчих провадженнях за участю певних боржників і стягувачів, стан цих проваджень, а для сторін забезпечує доступ до ухвалених рішень, дій виконавця і матеріалів виконавчого провадження.

У вкладці «Пошук за даними  АСВП» можливо отримати інформацію про відкриті та закриті коли-небудь виконавчі провадження за участю юридичних або фізичних осіб, які цікавлять. Слід врахувати, що закриття виконавчого провадження не обов'язково свідчить про виконання зобов'язань і боржник за виконавчим провадженням може перебувати в Єдиному реєстрі боржників.

У вкладці «Доступ сторін до виконавчого провадження» при вказівці номера виконавчого провадження та ідентифікатора доступу Ви отримуєте інформацію про дії, рішеннях виконавця і копії матеріалів виконавчого провадження.

Ідентифікатор доступу можна дізнатися з постанови про відкриття виконавчого провадження або у додатку «Дія».

3. На сайті «Судової влади України» - https://court.gov.ua у вкладці «Справи» Ви можете отримати інформацію про Стан розгляду справ (пункт меню Стан РОЗГЛЯДУ справ) і дізнатися про те, які справи за участю конкретної особи надходили до суду і який результат їх розгляду, номер справи і дата надходження матеріалів.

У розділі «Справи» Ви можете отримати інформацію про призначені до розгляду справи (пункт меню Список СУДОВИХ справ, призначених до РОЗГЛЯДУ). Тут вказані лише справи, розгляд яких призначено і дата розгляду ще не минула.

4. Єдиний державний реєстр судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/ містить інформацію про всі судові рішення прийняті судами. Пошук можливий за номером справи, або за ключовими словами. Треба врахувати, що імена, адреси та інша інформація фізичних осіб прихована. Але дані про імена сторін фізичних осіб можна дізнатися порівнявши  номер справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень та інформацію про Стан розгляду справ на сайті «Судової влади України».

5. Додаток «Дія» в розділі «Послуги» дозволяє отримати інформацію про Виконавчі провадження, штрафи за порушення ПДР та іншу інформацію.

На сторінці «Виконавчі провадження» Ви дізнаєтеся про відкриті та закриті виконавчі провадження відносно Вас, можете ознайомитися з прийнятими постановами, дізнатися суму боргу, ім'я виконавця та його контактні дані, побачите ідентифікатор доступу у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Використовуючи номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу, Ви зможете переглянути сканкопії матеріалів виконавчого провадження на сайті «Автоматизована система виконавчого провадження» (https://asvpweb.minjust.gov.ua).

6. Бюро кредитних історій – організації, які  здійснюють отримання і зберігання інформації про історію взаємовідносин фінансової організації з клієнтом (одержувачем кредиту).

Теоретично, бюро кредитних історій може надати інформацію про те, які і у кого кредити були отримані, а також суми кредитів та стан розрахунків.

На практиці така інформація не завжди відповідає дійсності. Кредитори не зобов'язані надавати  дані в бюро кредитних історій. В Україні діє декілька бюро кредитних історій, проте кредитори співпрацюють не з усіма. Тому відомості бюро кредитних історій можуть бути не повними. При продажі права вимоги (заміні кредитора) інформація про борг може дублюватися, що так само призводить до неточностей.

Перше звернення в деяких бюро кредитних історій відбувається безкоштовно, але в подальшому інформація і послуги надаються за плату.

З огляду на те, що дані можуть бути неточними і можуть надаватися за плату, ми не наводимо посилання на конкретні сайти бюро кредитних історій.

1. Які підстави припинення зобов’язання, списання боргу передбачені діючим законодавством.

Борги є цивільними (господарськими) зобов’язаннями перед кредитором (стягувачем, позикодавцем). Виникнення і припинення цивільних зобов’язань регулюється Цивільним кодексом України та іншими законами. В подальшому ми будемо розглядати виконання грошових зобов’язань.

Стяттєю 598 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов’язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом.

Глава 50 Цивільного кодексу України містить загальні підстави припинення зобов’язань, які описуються далі.

• Припинення зобов’язання виконанням – передбачає належне виконання зобов’язань, тобто виплата належному кредитору, суми у належній валюті. Якщо виплата має бути здійснена готівкою, то може навіть мати значення місце виконання зобов’язання.
• Припинення зобов'язання переданням відступного – передбачає передання іншого майна за попередньої домовленістю між кредитором і боржником. Наприклад, виплата боргу в іншій валюті за обумовленим курсом, або передання певного майна в рахунок погашення боргу.
• Припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог – відбувається у разі існування однакових зустрічних зобов’язань в одній валюті, строк виконання яких настав і у разі подання будь-якою стороною заяви про таке зарахування.
• Прощення боргу – передбачає односторонню відмову кредитора від стягнення боргу, але така відмова не повинна порушувати прав інших осіб щодо майна кредитора. Наприклад, кредитор не може простити борг, якщо внаслідок цього він сам не може повернути свої борги.

Окремо слід зазначити, що після прощенні боргу у боржника можуть виникнути зобов’язання з уплати податків з суми зобов’язання, яке було прощено у разі, якщо таке прощення не пов’язано зі справою про неплатоспроможність – банкрутство фізичної особи або юридичної особи.

• Припинення зобов’язання за домовленістю сторін – передбачає, що з припиненням первісного зобов’язання  виникає нове між тими ж сторонами. Наприклад, сторони можуть припинити старе зобов’язання і встановити нові строки для виконання нового зобов’язання, або домовитись про передання в майбутньому іншого майна в рахунок погашення боргу. Важливим є наявність домовленості і згоди всіх сторін.
• Припинення зобов’язання поєднанням боржника і кредитора – відбувається коли право вимоги боргу переходить від кредитора до боржника шляхом переходу, відступлення права вимоги (продаж боргу) або спадкування.
• Припинення зобов'язання неможливістю його виконання – пов’язано з існуванням обставин, за які не відповідає боржник і кредитор. Стосовно грошових зобов’язань важливим є дотримання процедури доведення неможливості його виконання. Як приклад, неможливе погашення боргів особою, що була визнана судом банкрутом.
• Припинення зобов'язання смертю фізичної особи - зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. Тобто припиняються лише ті зобов’язання в яких заборонена заміна кредитора чи боржника. Кредитор та боржник у кредитних зобов'язаннях можуть замінюватись. Борги за кредитами можуть успадковуватись.
• Припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи - зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора). При цьому потрібно врахувати, що право вимагати повернення боргу є активом, , і має бути відчужено, передано іншій особі в процедурі ліквідації.

Зазначені юридичні підстави припинення зобов’язань є загальними і всі інші (окрім спеціальних і безпосередньо передбачених у законах) або прямо відповідають наведеним, або є похідними від них.

Списання боргу обов’язково відбудеться у разі, припинення зобов’язання. Більш докладно ви можете дізнатись про списання, припинення боргів і зобов’язань звернувшись до нас.

2. Які підстави припинення зобов’язання, списання боргу обговорюються у суспільстві.

У суспільстві широко обговорюються способи і підстави списання боргів які ми далі проаналізуємо.

2.1. Чи відбувається списання боргу при визнанні боржника банкрутом.

Порядок визнання боржника банкрутом регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, який введений в дію 21.10.2019 року.

Визнання боржника банкрутом є завершальною стадією у справах про банкрутство юридичних осіб, неплатоспроможність фізичних осіб.

Процедура банкрутства фізичної особи передбачає обов’язкову процедуру реструктуризації боргів боржника в межах якої має бути затверджений план реструктуризації боргу, який розробляється арбітражним керуючим – керуючим реструктуризацією.

Зобов’язання боржника можуть бути погашені у порядку, передбаченому планом санації або реструктуризації боргів до визнання боржника банкрутом. У разі виконання такого плану боржник вважається таким, що не має грошових зобов’язань відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 і частини 4 статті 90, частини 4 статті 129, статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства.

У разі визнання боржника (фізичної або юридичної особи) банкрутом все його майно, окрім єдиного житла фізичної особи (громадянина) підлягає продажу і за рахунок отриманих коштів здійснюється погашення вимог кредиторів. Частиною 7 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що вимоги до боржника, не оплачені у зв’язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Крім того, якщо банкрутом визнається юридична особа, то вводиться процедури ліквідації в завершенні якої юридична особа ліквідується. Таким чином, боржник припиняє своє існування без правонаступників і всі його зобов’язання припиняються, що відповідає положенням Цивільного кодексу України.

Таким чином, банкрутство та інші процедури у справах про неплатоспроможність боржника є законним і діючим способом припинення зобов’язання, погашення вимог що призводить до списання боргів кредитором.

Проте, потрібно враховувати, що на керівників і власників юридичних осіб-боржників може бути покладена солідарна або субсидіарна відповідальність перед кредиторами у разі вчинення незаконних або недобросовісних дій.

Незаконні і недобросовісні дії фізичної особи боржника можуть призвести до закриття провадження у справі ще до визнання боржника банкрутом з обмеженням права боржника на звернення до суду на 1 рік.

Враховуючи зазначене, приймати участь у справах про неплатоспроможність – банкрутство потрібно за допомогою фахівців, які мають досвід і знання у цій сфері.

2.2. Чи відбувається списання боргу при ліквідації юридичної особи - боржника?

Ліквідація – це припинення юридичної особи (товариства, підприємства, організації) без правонаступників, тобто права та обов’язки ліквідованої юридичної особи нікому не переходять.

Ліквідація юридичної особи здійснюється з внесення запису про «припинення» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Єдиний спосіб ліквідації юридичної особи з боргами – це процедура банкрутства.

Таким чином, ліквідація юридичної особи є підставою для припинення всіх зобов’язань, погашення вимог і списання всіх боргів. Проте, потрібно враховувати, що підчас ліквідації юридичної особи можуть буту оскаржені укладені нею угоди, а на посадових осіб і власників може бути покладено субсидіарні і солідарні зобов’язання перед кредиторами.

2.3. Чи відбувається списання боргу при втраті дієздатність чи отриманні інвалідність боржником?

Існує думка, що хвороба боржника, отримання травми чи інвалідності може бути підставою для припинення, ануляції боргу.

Проте, діюче законодавство не передбачає припинення зобов’язання через погіршення стану здоров’я, отримання інвалідності або втрату дієздатності.

Таким чином, сподіватись на списання боргу можливо лише, якщо кредитор вирішить в односторонньому порядку погодиться на прощення боргу, або укладе з боржником угоду про зміну боргу – новацію зобов’язання.

2.4. Чи відбувається списання боргу у разі смерть боржника (позичальника)?

Це питання має декілька подробиць, які вимагають розглянути це питання окремо, що і буде зроблено.

Якщо спростити відповідь на це питання, то потрібно сказати, що в результаті смерті відкривається спадщина, до якої входять як права (майно, майнові права), так і обов’язки (борги) померлої особи, крім тих, що пов’язані з особою померлого.

Борги перед банками, мікрофінансовими організаціями (МФО), іншими фінансовими компаніями не відносяться до таких, що пов’язані з особою, тому можуть передаватись у спадок разом з майном, але задовольнятись лише в межах успадкованого майна.

2.5. Чи відбувається списання боргу після спливу строку позовної давності?

Поняття позовної давності передбачено статтею 256 Цивільного кодексу України, згідно якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строк позовної давності починає відлік з моменту, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення її права. Інакше кажучи, з першого дня прострочення виконання зобов’язання – сплати боргу.

Загальний строк позовної давності – три роки.

Законодавством для певних позовних вимог може бути встановлений збільшений чи зменшений строк позовної давності. Наприклад для стягнення неустойки (пеня, штраф) встановлений строк позовної давності – 1 рік.

В письмовому договорі (угоді) сторони можуть встановити збільшений строк позовної давності.

Важливо!

Сплив позовної давності не перешкоджає зверненню до суду! Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності!

У разі, якщо кредитор (позивач) звернувся до суду з позовом після спливу позовної давності боржник (відповідач) може подати до суду заяву про застосування строку позовної давності, але лише до прийняття судом рішення, тобто в суді першої інстанції.

Позивач (кредитор) має право просити суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними і задовольнити позов.

У разі неподання відповідачем (боржником) вчасно заяви про застосування строку позовної давності або визнання причин пропуску строку позовної давності поважними суд не застосовує строки позовної давності і задовольняє позов.

Таким чином, сплив позовної давності не припиняє зобов’язання і не є безумовною підставою для списання боргу.

Проте, за умови професійного правового захисту, сплив позовної давності може бути підставою для відмови у стягненні боргу (захисті порушеного права). У разі застосування позовної давності прострочений борг не можливо стягнути примусово.

Суми боргу, за якими сплив строк позовної давності відповідно до статті 14.1.257. Податкового кодексу України можуть бути визнані безповоротною фінансовою допомогою, що може бути підставою нарахування податків на суму боргу, по якому сплив строк позовної давності.

2.6. Чи відбувається списання боргу після спливу строку пред’явлення виконавчого документу до виконання?

Виконання судових рішень та рішень інших органів передбачає видачу виконавчого документа, який подається для примусового виконання державному або приватному виконавцю. Такими виконавчими документами можуть бути виконавчий лист суду, виконавчий напис нотаріусу, ухвали суду, накази господарського суду та інші документи.

Виконавчий документ обов’язково має строк пред’явлення до виконання. Звичайно, цей строк складає 3 роки. Виконавчі документи за якими стягувачем є держава, або державний орган пред’являються до виконання протягом 3 місяців.

У разі спливу строки пред’явлення до виконання виконавчого документу, виконавець зобов’язаний відмовити у відкритті виконавчого провадження. Тобто борг, зазначений у виконавчому документі, строк пред’явлення якого закінчився, не може бути  стягнутий примусово.

Проте, потрібно врахувати, що строки пред’явлення до виконання виконавчих документі можуть зупинятись і перериватись у випадках визначених діючим законодавством.

У разі зупинення строку пред’явлення документа, відлік цього строку проваджується після закінчення терміну, на який строк був зупинений, або усунення причин зупинення.

У разі переривання строку пред’явлення виконавчого документу до виконання  строк починає відлік з початку.

Наприклад, пред’явлення виконавчого документу до виконання і відкриття виконавчого провадження перериває строк пред’явлення виконавчого документа. У разі повернення виконавчого документа стягувачу (за заявою стягувача або неможливістю виконання) строк починає відлік з початку і триває ще три роки.

Або відповідно до п. 10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Строк тривання виконавчого провадження, виконання рішення – не обмежений.

Таким чином, зі спливом строку на пред’явлення до виконання виконавчого листа, списання боргу (припинення зобов’язання) не відбувається, проте, такий борг не може бути стягнутий примусово. Проте, потрібно врахувати, що строк цей є достатньо довгий і дуже легко може бути продовжений на новий термін.

Визначити термін пред’явлення виконавчого документа до виконання можливо дослідивши оригінал виконавчого документа.

2.7. Чи відбувається списання боргу, погашення боргу у разі викупу боргу у кредитора?

В мережі існують пропозиції вирішити питання погашення боргів перед банками, фінансовими і кредитними організаціями шляхом викупу у них боргу (права вимоги). Аналізуючи такі пропозиції з правової і раціональної точки зору потрібно зазначити наступне.

Статтями 512-517 Цивільного кодексу України регулюється можливість передання права вимоги (продаж боргу) новому кредитору.

Відступлення права вимоги (продаж боргу) можливо у всіх випадках, крім заборони на передання права вимоги у договору за яким це право вимоги виникло, або у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, переважна більшість кредитних боргів допускає можливість їх відступленню, продажу.

Проте, згідно статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто викуп боргу сам по собі не припиняє зобов’язання, не списує борг.

Зобов’язання припиняється у разі поєднання боржника і кредитора в одній особі, тобто якщо після заміни кредитора право вимоги буде передано новим кредитором до боржника.

Також зобов’язання припиняється прощенням боргу, тобто якщо новий кредитор відмовиться від  вимоги і простить борг після викупу.

Фінансові компанії які можуть пропонувати викупити Ваші борги є суб’єктами господарювання, діяльність яких направлена на отримання прибутку.

Придбання простроченого, незабезпеченого боргу (зобов’язання) з точки зору інвестиції (вкладення грошових коштів) – сумнівний капітал (ресурс, товар).

Якщо боржник може і готовий погашати борги (виконувати зобов’язання) то кредитору не має сенсу продавати це борг за невелику частину суми боргу.

Якщо боржник не може і не готовий погашати боргу (можливо не визнає існування боргу), то новому кредитору, фінансовій компанії не має сенсу його купувати.

Якщо «первісний» кредитор згоден отримати лише частину від загальної суми боргу, то «новий кредитор» повинен отримати від боржника (стягнути з боржника) більшу суму боргу для покриття вартості купленого права вимоги, власних витрат на «спілкування з боржником», стягнення боргу і свого прибутку.

Таким чином, на практиці боржнику вигідніше вести переговори напряму з кредитором про погашення боргу, можливо зменшення нарахованої пені, штрафів, відсотків і не вдаватись до допомоги «посередників», які будуть прагнути заробити собі кошти.

Виключенням можуть бути значні суми кредиту, кредити забезпечені заставою або іпотекою, коли зміна кредитора здійснюється з метою покращення умов кредитування на значний строк або повного погашення зобов’язань перед кредитором за рахунок коштів «дружньої особи». Таке погашення може відбуватись з виплатою «первісному» кредитору частини боргу і потребувати залучення фінансової компанії, яка має ліцензію на здійснення факторингових операції.

При цьому потрібно враховувати наступне.

Угоди з відступлення, продажу права вимоги за плату, яка менша ніж сума боргу, що передається, може бути визнана фінансовою операцією – факторингом. У такому разі, для укладення такої угоди буде потрібна ліценція на її здійснення. Якщо такий договір буде укладений без необхідної ліценції, то договір може бути визнаний недійсним, що, у свою чергу, може призвести до втрати сплачених коштів і не переходу права вимоги від первісного кредитора.

У разі прощення боргу, відповідно до пункту д) статті 164.2.17. Податкового кодексу України основна сума боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності визнається додатковим благом і з цих сум має бути сплачено податок.

Таким чином, потрібно буди уважними при розгляді можливості викупу власного боргу, перевіряти добросовісність «фінансових посередників», уникати втрати зайвих коштів і виникнення нових зобов’язань.

Наша компанія не займається фінансовими послугами і не надає послуги з факторингу. Ми надаємо лише юридичну допомогу і ця консультація надана для роз’яснення діючого законодавства.

2.8. Чи відбувається погашення боргу і припинення зобов’язань при списанні банківською установою простроченого кредита?

Прострочені або навіть безнадійні кредити є «неприємним тягарем» не лише для боржника а і для кредитора. «Якість» кредитного портфелю вказує на ефективність роботи фінансової установи. Наявність прострочений і безнадійних кредитів може впливати на оподаткування і фінансову звітність банку.

У зв’язку з цим банки і фінансові установи, здійснюючи обліку виданих кредитів, можуть здійснювати списання прострочених кредиту. 

На практиці ця операція є суто бухгалтерською і не перешкоджає пред’явлення позову або іншим чином стягнення боргу, який був списаний кредитором, як безнадійний.

Крім того, часто прострочені або безнадійні кредити продають «пакетом» фінансовим компаніям, які займаються примусовим стягненням боргів, що є більш «зручним» для банку.

2.9. Чи відбувається списання богу і припинення зобов’язань при ліквідації банку чи фінансової компанії, МФО?

Право вимагати погашення боргу (право вимоги), як і самі гроші, які має отримати кредитор є активами (майном, майновими правами) кредитора.

У разі ліквідації юридичної особи все майно цієї особи має бути продано, отримані кошти направлені на погашення боргів, а кошти що залишаються після погашення боргів розподіляються між власниками підприємства, що ліквідується, якщо інша процедура не передбачена статутними документами або законодавством.

Таким чином, не залежно від того, чи буде ліквідація банки, фінансовою компанії, мікрофінансової організації (МФО) добровільною, чи примусовою, права вимоги (право вимагати погашення боргу) будуть продані (відступлені) іншим фінансовим організаціям, які замінять «первісного» кредитора і зможуть здійснювати примусове стягнення боргу на будь-якій стадії.

2.10. Чи відбувається списання богу і припинення зобов’язань у разі визнання недійсним кредитного договору?

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, недійсним договір вважається таким, що ніколи не існував. Він не породжує зобов’язання повернення позики, кредиту, уплати відсотків. Не породжує відповідальності за порушення зобов’язань, як то уплати штрафу, пені.

Недійсність договору позики, кредиту робить недійсними договори, які забезпечували виконання основного зобов’язання: договори пороку, застави, іпотеки, завдатку.

При цьому позичальник зобов’язаний повернути отримані у зв’язку з недійсним договором кошти, але без уплати передбачених недійсним договором відсотків, пені і штрафу.

Діюче законодавство, зокрема стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає відсотки за неправомірне використання чужих грошових коштів -  3 відсотка річних і компенсація втрат від інфляції. Такі відсотки, зазвичай, значно нижче тих, що визначаються у договорах кредиту і позики.

Відповідно до статті 1057-1 Цивільного кодексу України У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.

Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.

У свою чергу, позикодавець, кредитодавець, кредитор, який за недійсним кредитним договором отримував відсотки, пеню, штраф – зобов’язаний повернути отримані кошти позичальнику.

2.11. Як відбувається погашення боргу при отриманні позики для оплати боргу або продовження строку виконання зобов’язань (перекредитування)?

Відбуваються випадки, коли боржнику який прострочив повернення боргу, або має великі довготривалі зобов’язання пропонують отримати новий кредит для погашення первісного.

Якщо після докладного дослідження умов укладеного договору і умов нового договору, що пропонується, вбачається зменшення загального розміру платежів, або зменшення щомісячного платежу, то у разі важливості для боржника таких змін, укладення нового договору може мати сенс.

Проте, потрібно врахувати, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється лише на тіло кредиту. Якщо боржник отримує новий кредит для погашення старого кредиту разом з відсотками, то він збільшує тіло кредиту, і подальші відсотки будуть нараховуватись на збільшену суму. Це може призвести до різкого збільшення суми загального боргу і щомісячних платежів порівняно з отриманою початковою сумою.

 Тому при прийнятті рішення про необхідність отримання нового кредиту для погашення «старого» необхідно бути дуже уважним і розраховувати не лише платежі в найближчі місяці, а і враховувати загальну суму відсотків, що необхідно сплатити за «старим» і новим договором.

2.12. Як відбувається оплата зобов’язань при страхуванні життя здоров’я, майна?

Інколи, в якості підстав для припинення зобов’язань або списання боргу кредитори пропонують розглядати укладення договори страхування майна, здоров’я, або життя.

Страхування ризиків настання негативних наслідків – це поширена у світі практика, яка не дуже розповсюджена в нашій державі (якщо не вважати обов’язкові види страхування).

Проте, страхування боржником майна, здоров’я або життя напряму не пов’язано з виконанням боржником своїх зобов’язань перед кредитором.

Звісно, кредитним договором може бути передбачений обов’язок позичальника застрахувати своє життя або майно, що купується за кредитні кошти – предмет застави, іпотеки.

Проте, потрібно враховувати, що застрахуватись від певного страхового випадку, як то пошкодження майна або втрата здоров’я або смерть та інше, можливо лише один раз.

Страхові виплати, що будуть отримані при настанні страхового випадку можуть бути потрібні для ремонту майна, лікування, відшкодування збитків.

Таким чином, укладення боржником договору страхування слід розглядати, як джерело виплат у разі настання страхового випадку.

При цьому страхування ризиків передбачає виплату винагороди страховій компанії, що є додатковими витратами для боржника і впливає на загальну вартість кредиту.

Прострочення боргу може призвести до нарахування відсотків, передбачених у договорі; нарахуванні витрат від інфляції (стаття 625 ЦК України), пені і штрафу за порушення договору і діючого законодавства.

Нараховані платежі можуть істотно, в рази збільшити суми боргу за кредитом.

При цьому відсотки можуть нараховуватись як на поточну (планову) суму боргу, яка виплачується відповідно до затвердженого графіку, так і на прострочену заборгованість. Якщо за умовами договору кредиту, позики встановлені окремі відсотки за користування кредитом або позикою з порушенням затвердженого графіку платежі, то такі відсотки будуть підвищені.

Слід розрізняти відсотки в залежності від строку за який вони нараховуються:

• Річні відсотки – це відсоток на який збільшиться борг за рік – 365 днів.
• Місячні відсотки – це відсоток на який збільшиться відсоток за місяць.
• Відсотки на день – передбачають збільшення боргу на зазначений відсоток кожен день.

Як приклад, при наявності боргу у 1000 гривень в кінці року (за 365 днів) потрібно буде заплатити наступні суми в залежності від встановлених відсотків:

• 24 відсотка річних складе за рік 240 грн і додатково сума боргу 1000 грн;
• 24 відсотка на місяць за рік складе 2880 грн відсотків і основна сума позики (кредиту) + 1000 грн;
• 2,4 відсотка на день за рік складе 8760 грн відсотків і основна сума позики (кредиту) + 1000 грн.

Таким чином 2,4 відсотка в день передбачають в 36,5 разів більше зобов’язань з виплати відсотків ніж 24 відсотка річних.

Невчасно повернутий борг за мікропозикою може зрости до суми, що порівняна з вартістю кредиту на купівлі автомобіля або нерухомого майна.

У разі неповернення боргу тривалий час кредитор може розпочати процедуру примусового стягнення боргу. Причому, чим менша була сума позики, кредиту тим вигідніше кредитору чекати збільшення боргу завдяки нарахуванню підвищених відсотків, пені і штрафів.

Онлайн кредити також можуть стягуватись у примусовому порядку.

Доказами отримання онлайн кредитів можуть бути надані боржником кредитору персональні дані, перерахування коштів на рахунок або картку позичальника, неповернення цих коштів, як помилково отриманих. Часткове виконання умов договору кредиту або позики отриманих онлайн підтверджує погодження з цими умовами на момент укладення і часткового виконання. При укладенні договорів онлайн можуть використовуватись електронні цифрові підписи, які вважаються безспростовним підтвердженням особи, з якою укладено договір.

Якщо ви не отримували кошти і не укладали договір онлайн, але кредитор наполягає на поверненні позики, варто звернутись до адвоката, який зможе перевірити доводи кредитора, підтвердження вимог необхідними доказами і знайти вирішення проблеми.

Стягнення боргу може відбуватись шляхом отримання кредитором виконавчого напису нотаріусу, судового наказу або рішення суду. Для примусового виконання рішення суду видається виконавчий лист судом, або наказ господарським судом.

Якщо Ви не згодні з прийнятими рішення про стягнення боргу, їх можливо оскаржити.

Виконавчий напис нотаріуса може бути оскаржений у суді впродовж 3 (трьох) років. Оскарження і скасування виконавчих написів нотаріусів найчастіше відбувається через порушення процедури їх видані або незгодою з сумою боргу.

Рішення судів можуть бути оскаржені впродовж 30 днів (господарських судів протягом 20 днів) до суду апеляційної інстанції, і в подальшому до суду касаційної інстанції. Підставою для оскарження судових рішень може бути як процесуальні порушення – порушення процедури прийняття рішення, так і матеріальні порушення – помилковість визначення прав та обов’язків сторін.

Про судову практику можливо ознайомитись на відповідній сторінці з розділі «Послуги».

Податковий борг може бути стягнутий за рішення керівника податкового органу у випадку, якщо податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум. Стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати сум грошових зобов’язань нарахованих податковим органом, здійснюється на підставі рішення суду.

У разі невиконання добровільно судового рішення, виконавчого напису нотаріуса, або рішення податкового органу, виконавчий документ може бути пред’явлений для примусового виконання до приватного чи державного виконавця.

В межах відкритого виконавчого провадження можуть бути накладені арешти як на наявне певне майно боржника, так і арешти «на все рухоме і нерухоме майно», які будуть розповсюджуватись на будь-яке майно, яке може з’явитись у боржника згодом. Будь-яке майно, яке буде куплено, подаровано, або отримано боржником у спадок буде потрапляти під арешт. Арешт на майні боржника буде перешкоджати передачі цього майна у спадок – оформленню свідоцтва про спадщину і реєстрацію майна за спадкоємцями.

Накладені арешти будуть зберігатись до повного виконання зобов’язань боржником, навіть у разі закриття виконавчого провадження у зв’язку з неможливістю стягнення коштів.

Арешти краще не залишати на довгий строк. Зі спливом значного строку, можуть бути втрачені докази часткового чи повного виконання зобов’язань і погашення боргу, а це може призвести до необхідності повторної виплати кредитору, стягувачу.

Також під арешт може потрапити частка у спільному майні боржника, яке придбано під час шлюбу або отримано в результаті приватизації.

Арештоване майна підлягає продажу шляхом проведення електронного аукціону.

У разі невиконання рішення в межах виконавчого провадження можлива заборона виїзду за кордон, або заборона в’їзду до України для осіб без громадянства.

Така заборона також діє до повного виконання зобов’язань в межах виконавчого провадження, якщо не буде достроково скасована у судовому порядку.

Для задоволення вимог кредиторів, стягувачів можливе звернення стягнення на доходи боржника, яке полягає у відрахуванні з заробітної плати, пенсії, стипендії чи інших доходів боржника 20 відсотків від цих доходів.

Такі відрахування можуть викликати у боржників значні проблеми.

Частиною 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що загальний розмір відрахувань від заробітної плати не може перевищувати 50 відсотків від заробітної плати. На практиці виникають випадки, коли в трьох і більше виконавчих провадженнях, що знаходяться у різних виконавців приймаються постанови про стягнення по 20 відсотків від заробітної плати у кожному провадженні. Це призводить до того, що за місцем роботи боржника збираються постанови про відрахування від заробітної плати загалом 60 і більше відсотків (були випадки і більше 100%). При цьому формально, кожний виконавець не допускав порушень і не стягував більше 20% від доходів боржника.

Скасування таких постанов у судовому порядку можливе, проте формальне дотримання закону кожним окремим виконавцем і тривалість процесу оскарження суттєво ускладнює процес.

Для виявлення, арешту, вилучення та реалізації майна може застосовуватись примусовий доступ до будівель і приміщень у тому числі житла боржника.

Таким чином, прострочення зобов’язань краще не допускати, а в разі виникнення такого прострочення намагатись в найкоротші строки вживати заходи для припинення зобов’язань.

Законом України «Про споживче кредитування» визначено, що колекторська компанія - це юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.

Створено реєстр колекторських компаній, визначено які заходи може вживати колекторська компанія для погашення простроченої заборгованості. Визначена відповідальність за порушення законодавства з боку колекторської компанії.

Колектори – це співробітники, які мають попереджати про наявність боргу, невиконаних зобов’язань та сприяти пошуку шляхів їх погашення. І хоча ці повноваження доволі звичайні і безневинні, їх реалізація здійснюється з порушенням правил ділового спілкування, етики, нав’язливо і з застосування погроз для боржника та його рідних.

Відповідно до статті 355 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимоги виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна.

Проте, на практиці, погрози колекторів носять характер попереджень про заходи, що можуть бути вжиті у разі примусового виконання рішень судів та інших органів, у тому числі арешт майна і коштів, звернення стягнення на доходи і майно боржника, примусовий доступ до майна і житла боржника, обмеження у виїзді за кордон. Подрібніше про наслідки невиконання зобов’язань можливо прочитати в розділі «Що буде, якщо не платити кредит, мікропозику, заборгованості з податків.». Тому при наявності невиконаних зобов’язань, у разі якщо дії колекторів не є очевидно «кримінальними» довести порушення передбачені статтею 355 Кримінального кодексу України дуже складно.

Інше питання, якщо у Вас є документи, наприклад судове рішення, про припинення зобов’язань.

У такому випадку дії колекторів можуть бути кваліфіковані вже не за статтею 355 Кримінального кодексу України, а за статтею 189 – «Вимагання», яка передбачає відповідальність за вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Таким чином, найкращій спосіб протидії колекторам, це переведення вашого спору у правову площину.

Крім того, потрібно враховувати, що колекторська діяльність, це вид господарської діяльності, що направлена на отримання доходів, прибутків. Робота з кожним боржником передбачає необхідність найму працівників, виплату їм заробітної плати і придбання чи оренду обладнання, офісу.

Якщо Ваш спір перейшов у правову площину, Вас представляє адвокат, є документальне підтвердження припинення чи відсутності у Вас боргів, зобов’язань, то Ви стаєте «нецікавими» та безперспективними для колекторів.

Найпоширенішими підставами обмеження виїзду за кордон:

• Заборгованість зі сплати аліментів.
• Обмеження виїзду за кордон у зв’язку з невиконанням судового рішення чи рішення інших органів в межах виконавчого провадження.
• Обмеження у кримінальному провадженні.

У разі наявності заборгованості зі сплати аліментів обмеження може бути застосовано державним виконавцем. Для його зняття потрібно погасити заборгованість.

За рішенням суду може бути накладена заборона виїзду за кордон у разі ухилення від виконання рішення суду чи інших органів в межах виконавчого провадження або у межах кримінальної справи.

Як дізнатись про наявність боргів, судових справ і виконавчих провадження зазначено у розділі «Як дізнатись борги по кредитах в МФО, банках, фінансових установах».

Отримати точну відповідь про наявність заборони виїзду за кордон можливо направивши запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України. Запит може бути направлений особисто з отриманням відповіді впродовж 30 днів або адвокатом в інтересах клієнта – з отриманням відповіді на адвокатський запит впродовж 5 днів.